Пісенька про Мишеняткову Абетку

(музика В.Якимець “Дональд”, слова О.Дячишин)

Веселу забавку пограймо, малята!
Смішне мишенятко у гості прийде!
Присіли дівчатка, притихли хлоп'ята,
цікаве в Абетці щось кожен знайде!

Приспів
Абетка - абетка, весела яка,
всі букви в рядок, від А і до Я,
і звірі, й предмети у ній, мов живі.
Мерщій з нами грати поїхали всі!

Зрадіє родина, і мама, і татко:
Абетку веселу вивчають малятка!
А Круть мишенятко у трактор сідає,
в країну Абетки з нами рушає.

 

 

Я маленьке мишеня!
Прокидаюся щодня,
мию лапки, вушка, хвостик,
мию ще чорненький носик.
Щоби їжу роздобуть –
вирушаю я у путь.
Сирчик, сало і зернятко
полюбляє мишенятко.
Ну ж, господар, не скупись!
З мишенятком поділись!

 

Котик Юрчик вихвалявся:
“Я у юнги йти зібрався!
Доки буду я в дозорі,
кораблю спокійно в морі!”
Дідо окунь – капітан,
плавав він за океан,
подивися на Юрка:
“Тут проблема є одна.
Як у юнги підеш ти,
як боїшся ти води?”

Плаче мишенятко тихо,
в мишенятка сталось лихо:
залізало в кущ шипшини
і подерло кожушину.
Мама шубку зашиває
і синочка научає:
“На наступний раз, ти, синку,
не полізеш у шипшинку.
В світі є речей багато,
можуть шкоди завдавати.
Вирушаючи у путь,
обережним треба буть!”

 

 

В мого дядька хом’яка
щоки, наче два мішка!
Якби я ті щоки мало,
то туди би назбирало:
сир, зерно, із сала шкірку!
Як же влізу я у нірку???

 

 

 

Мишенятко будить татка,
тягне хвостик, тягне лапку:
“Татку мій, вже прокидайся!
І зі мною ти пограйся!”

 

 

 

Неслухняне мишенятко
у розетку пхало лапку.
Тепер лапочка болить,
хвостик сіренький димить.

 

 

 

Друга має мишенятко —
довговухе зайченятко.
Але що за дивина?
В друга хвостика нема.

 

 

Маленька жабка по лужку
стрибала спозаранку,
і на зеленім моріжку
зустріла коліжанку.
“Ква-ква, ква-ква, ква-ква”,
співали подружки пів дня.
І дивувалось мишеня,
що то за пісенька чудна?

 

 

Я Дракончика просило:
“Ну зігрій мене щосили!”
Дід дракон дмухнув на мене,
ледь не стало я печене!

 

 

На гойдалці гойдалося маленьке мишеня,
до мами усміхалося, весело промовля:
“Я сильно розхитаюся на гойдалці своїй,
дістану я у сонечка промінчик золотий!”
А тепле літнє сонечко гляділо з висоти:
“Я дам тобі промінчика! Гляди, не упади!”